Старик Моргулис (morgulis) wrote in ua_mova,
Старик Моргулис
morgulis
ua_mova

Ще романсеро

Мряка нiчна, тiльки кулi по степу сюрчать,
Тiльки вiтер у дротах гуде, мляво блимають зiрки...
В темрявi ти, моя люба, я знаю, не спиш,
Колисаєш у люльцi маля, позираєш в кватирку.

Як я кохав глубочiнь твоїх нiжних очей,
Як я бажав цiлувати їх до нестями!
Нас роз’єднав щiльний морок буремних ночей,
I бентежний затьмарений степ проляга помiж нами.

Клятий москаль знов у наступi, хай йому грець!
Твоя любов в бойовиську лиш зберiгає.
Втiшно менi: я не стрiну раптовий капець,
Бо кохана домiв козака зi звитягой чекає.

Я не сконав i лякатися смертi не звик,
Ось i тепер надi мною вона кружляє.
Вiрю, мене не чекає пiдступний гаплик,
I зi мною все буде гаразд, це напевне я знаю.
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for members only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments