Олег Романенко (rolenin) wrote in ua_mova,
Олег Романенко
rolenin
ua_mova

Раніше я вважав, що відсутність в українській мові високого стилю належить до одного з нечисленних її недоліків. Але коли перечитував в російському перекладі Закони Ману, то несподівано зрозумів, що переді мною насправді не давньоіндійський документ, а текст, написаний мовою фофудьєносців. Тобто навіть такі віддалені від християнства пам'ятки, як Закони Ману, в російській мові звучать ніби текст Біблії. Таке вживання, безумовно, формує свідомість пересічного росіянина, якому будь-який древній текст, навіть зовсім неналежний до християнської традиції, подається виключно в такій, православній формі. Також для прикладу можна згадати цілком антихристиянський твір Ніцше "Так казав Заратустра", теж перекладений російською високим стилем. (Хоча, можливо, він так і був написаний - тоді від масштабів засилля християнської естетики можна тільки вжахнутися). Можливо, саме через небажання використовувати лексику, непритаманну українській мові, Анатолій Онишко переклав розділ із "Заратустри", що в російському варіанті звучав "Песнь опьянения", як "П'яні співи" (там таких прикладів багато), з чого я певний час даремно сміявся.
Отож, відсутність чужорідних пластів лексики в українській мові, яка спромоглася в російській утворити цілий стиль, є скоріше фактом позитивним, бо підтверджує її надзвичайний і живий потенціал. Чиста, незасмічена чорним чужоріддям народна давнина.
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for members only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 18 comments