Dmytro Hubenko (dmytro) wrote in ua_mova,
Dmytro Hubenko
dmytro
ua_mova

Креольська мова

Мабуть, російські популяризатори „падонківського” правопису та їхні послідовники в Україні (від тих, хто намагається асимілювати російські зразки, до тих, хто просто пише по-російськи українськими літерами) і не здогадуються, що вигадують велосипед – або принаймні просто адаптують його до пострадянських реалій. Гадаю, чимало „падонків” булт б дуже здивовані, якби дізналися, що їхніми попередниками були чорношкірі раби з острову Гаїті, які на початку дев’ятнадцятого століття повстали проти французької адміністрації, досить швидко розбили війська колонізаторів (кому цікаво, можете почитати про це докладніше у „Чорному консулі” Анатолія Виноградова), проголосили у 1804 році незалежність, а потім перерізали на острові всіх білих, які не встигли втекти до Франції.
Та хоч фізично французів на Гаїті не лишилося, та культурна присутність нікуди не ділася. Мовою гаїтянської еліти, звичайно ж, була французька, але маси пішли своїм шляхом: як і „падонки”, вони просто стали писати так, як чули – ну, й додавали різні слівця з екс-рабського лексикону. Таким чином, President, наприклад, ставав Prezidan, а C’est la vie („Таке життя”, буквально „Це – життя”) – Selavi. Згодом ці нові написання закріпилися, і тепер креольською мовою видаються газети та ведуться теле- і радіопрограми. Якщо ви хоч трошки знайомі з французькою мовою – зайдіть на сайт Креольської служби "Голосу Америки",матимете купу задовлення.
А тепер повернімося до України, де популяризація російської „падонківської” та її місцевих варіацій вже призвела до появи двох ворожих таборів – захисників мовної чистоти (які вбачають у „падонківській” монстра) та захисників мовної оригінальності (яким здається, що це лиш мовна гра). Якщо відштовхуватися від гаїтянського досвіду, то можна побачити, що обидва табори (не)праві лиш частково. З одного боку, літературній українській мові „падонківська” реально не загрожує. Хоч в Україні, як і на Гаїті французькою, літературною мовою размовляє незначна частина населення, цього цілком достатньо для її самовідтворення. Для того ж, щоб суржик чи, тим більше, „падонківська” перетворилися на окремі мови, їх носіїв треба вислати на пару сот років на якийсь ізольований острів в Атлантичному океані.
Але, з іншого боку, сам факт того, що мову таки можна спримітизувати до рівня під-мови (якою фактично є креольська), вказує, що захисники чистої мови все ж не даремно б’ють на сполох. Гадаю, що креольська теж зароджувалася років двісті тому, як мовна гра – якийсь гаїтянин-розумник вирішив показати свою оригінальність (ну і поприколюватися із зануд-французів з їхньою манією величі) та почав писати так, як говорив "гопницький" Порт-о-Пренс.
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for members only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 30 comments