September 1st, 2021

UeArtemis

Чому правопис-2019 був і залишається кривописом

Повна стаття за посиланням.

Collapse )

Ця стаття покликана показати, чому такий розвиток, радше за все, відбуватиметься всупереч, а не завдяки кривопису-19, значна частина найбільш помітних новацій якого стала прикрим прикладом спроби замість кодифікації письмової мови зайнятися її безпідставною модифікацією. Є окрема іронія в тому, що подібний акт державного втручання чомусь провели під гаслами відходу від радянщини. Вже три десятиліття нововідроджена українська держава намагається позбутися спадку адміністративно-командного минулого у вигляді надмірного регулювання речей, які державно регулювати недоцільно. І на тлі цього маємо в підсумку доволі недолугу спробу адміністративно-командно порегулювати мову — феномен, який зробив людину людиною саме завдяки своїй гнучкості (а це властивість, яка погано суміщається з будь-яким контролем, тим більше державним).

Про лінії напруги між сутністю мови як суспільно-мережевого феномену, способами і межами її кодифікації та пов’язаними з нею аспектами роботи державних інституцій — ближче до кінця цієї статті. Однак варто ще раз підкреслити: для тверджень, що правопис-2019 нібито більш український і менш радянський, нема підстав.

Далі за посиланням.