August 13th, 2015

DOM

Про ''дорадянську'' українську мову Галичини.

Якось потрапило мені до рук послання митрополита Шептицького ''О Квестії Соціальній''.
http://risu.org.ua/ua/library/historic_archive/60497/

Поза, власне, змістом пастирського листа, мені було дуже цікаво читати його з точки зору аналізу мови митрополита. Мені не ходило про правопис, бо розумів, що послання написане желехівкою, але радше про лексику та морфологію.

Аж раптом я усвідомив те, що митрополит Андрей та Іван Франко були один одному сучасниками, обидва мали добру освіту, обом залежало на українстві (руськості) галичан. Проте, з прочитаної в школі прози Франка я не пам'ятаю, щоб його мова, за винятком, може, діалогів, нагадувала мову митрополита.

Я ніколи на мав можливості читати Франкових рукописів чи першодруків. Чи могло так статися, що за радянської влади, передруковуючи, мову творів Франка ''наблизили'' до ''літературної'' мови УРСР? Така думка закрадалася ще тоді, коли в школі я дивувався з ''зайвого'' складу співаючи ''Вічний Революціонер'', аж допоки не дізнався, що в ориґінали є ''Вічний Революцйонер''...

Чому будучи один одному сучасниками, галичанами з львівщини, маючи добру освіту, мова митрополита Шептицького та Івана Франка є така різна?

Дякую