February 23rd, 2015

"Пожрост..жро..жорст..по-жорст-кішати..", або як обернути мелодійну мову на незграбне язичіє

Ритмомелодика, лаконічність, легковимовність - притаманні нашій мові, обумовлені історією ії становлення. Нехтування ритмомелодики завдає непоправну шкоду самобутності нашої мови. Мовогризи совіцької доби штучно впровадили чимало незграбних кальок, копіюючи "високий стиль"  милого іх вухам канцелярсько-чиновницького язичія, які захарастили наші словники, ховаючи під шарами небуття питомі слова чи вислови, або нехтуючи вимоги українського словотвору при неологізмах. Проте, змосковщені російськомовністю вуха, які не мають відчуття української мови, але лізуть народжувати "неологізми" (по суті, звісно, безкебетну кальку з московської, на більше вони неспроможні) і досі стирчать щокроку. Зокрема, і в цій спільноті, один анонімний дописувач намагається впихнути недолуге маловимовне "пожорсткішати", роблячи відразу два зла - окрім того, що слово не відповідає вимогам ритмомелодики нашої мови, воно ще й містить корінь "жорсткий" у непритаманному значенні. Як доказ - допис видатного С.Караванського щодо цього.
"ДОБІР УКРАЇНСЬКИХ ФОРМ
У сучасній пресі, у виступах політичних діячів можна почути такі словесні пари: жорсткі умови, жорсткі вимоги, жорсткий графік, жорсткий контроль, жорстко відповів, жорсткий строк, жорсткі заходи, жорсткі норми. Звідки така любов до слова, яке у низці виразів звучить не ”у своїй тарілці”? Секрет тут простий. Творці офіційного язичія вимагали від мовців вживати це слово там, де по-російськи треба сказати жёсткий. Так рекомендували і редаговані адептами язичія словники. Ці вимоги й ”рекомендації” за часів СССР підкріплювала загроза
репресій.
На ділі ж тотальне вживання слова жорсткий є збідненням української мови.Подекуди там, де росіяни кажуть жёсткий, українці вживають твердий: тверда вода, тверде м’ясо, твердий вагон (залізничний). Щодо ”заходів”, то по-українськи треба сказати круті заходи. Про ”умови” ми кажемо тяжкі умови. Коли йдеться про ”контроль”, то суворий контроль куди точніше передає думку, ніж жорсткий контроль. Така широка словесна палітра потрібна, щоб слово співдіяло з нашою образною системою і творило зрозумілий вислів або текст. Українська мова має широкий вибір словесних форм. І це закономірно, бо слово жорсткий жодною мірою не заступає слова твердий, чи крутий, чи тяжкий, чи суворий.
Мовознавці, які вивчають не лише одну мову, а багато мов, знають, що вживання тих чи тих прикметників ніколи цілковито не збігається у різних мовах. Так, англійською мовою російське жёсткий, залежно від іменника, до якого його прикладають, треба передати вісьмома різними прикметниками: hard, tough, rigid, stiff, strict, coarse, harsh, strong. У процесі розвитку кожна мова творить свою власну модель парування прикметників з іменниками, і ця модель не може око-в-око повторитися в іншій мові. Навіть у таких близьких мовах, як українська й російська
”моделі парування” не збігаються:
Російська мова Українська мова
живой образ живий образ
живой ребёнок (і дівчина і хлопець) моторний хлопчик, метка дівчинка
живой ум жвавий розум
Описане явище - це те, що не вимагає доведення. Це - реалія.
Саме цієї реалії не хотіли визнавати творці псевдоукраїнського язичія. Їм ходило будь-що наблизити нашу мову до мови імперії. Як наслідок українцям треба було скрізь, де росіяни вживають жёсткий, вживати слово жорсткий.
Що ж до слова жорсткий, то в нашій мові - це синонім слів шорсткий, шерехатий, шкарубкий. Ось приклади його вживання: жорсткий волос, жорсткі губи, жорстка одежина. У такому значенні його можна зустріти у творах письменників-класиків. Так його фіксують і словники ХІХ ст. З цих прикладів видно, що російське слово жёсткий відповідає нашому - жорсткий, лише у парі з ”волосом”: жёсткий волос. Щодо ”губ” та ”одежі”, то сказати жесткие губы чи жёсткая одежда по-російськи не можна. Отже, слова жёсткий і жорсткий далеко не тотожні у своєму
вжитку. Там, де росіяни послуговуються словом жёсткий, українські мовці віддають перевагу іншим прикметникам:
круті заходи, тверда вода, тяжкі умови, суворий контроль.
Так склалося у процесі спілкування продовж століть з багатьох причин: під впливом вимог легкомовности та милозвучности, під впливом мовно-логічних зв’язків, під впливом культурних особливостей кожного окремого етнічного середовища.
З цих прикладів виходить, що відповідно до мовної традиції та здорового глузду ми не можемо вживати слова жорсткий, повторюючи вживання слова жёсткий в російській мові. А саме цього вимагало від нас псевдоукраїнське язичіє. Робивши
так, як вимагає язичіє, ми збіднюємо й карикатуризуємо нашу мову.
Приклад із словом жорсткий свідчить, як ішов процес деукраїнізації української мови: нас змушували наші слова вживати так, як вживають росіяни:
Українська мова Язичіє
круті заходи жорсткі заходи
тяжкі умови жорсткі умови
суворий контроль жорсткий контроль.
Таке нібито ”взаємозбагачення мов” на ділі було позбавленням українців їхньої окремішности, їхньої самобутньої духовної спадщини."