May 30th, 2014

Парресія та фаріонесія: дощертна одвертість реторики та свободи слова

Реторичний троп "парресія" (латиною: "licentia"):

Quod licet Iovi, non licet bovi:
Отого не збагне лиш дурень безголовий!
Чи мабуть - лиш буйвіл махровий,
Чи малодушний маламаскаль вбогий!


Як ти собі отого дозволяєш, ГА? По-християнськи: що дозволено Ягвови - не дозволено ґоєви!) - також має тотожний етимон із реторикою, іронією, Фаріонихою, "врать-враньйо-вор-врач" (тих штучних слів - нема в мові: отак спотворився етимон в російській й отак називають москалі реторику "їво-русскава-їба-нїрітаріческава" - "врачевать враньом")... ітд... /До речі: українською доречніше та реторичніше - писати, а вимовляти - й поготів, реторика, через "е": "ретор" - ото нам не "ритор")!/

Ось як влучно та доречно та дореторично практикує парресію та "фаріонесію" й сама пані Фаріон:

ГЕРОЯМ, ЩО ВБИВАЮТЬ ВОРОГІВ!
23 травня 2014, 10:19
Collapse )