November 14th, 2013

лис
  • galakha

Про радикально споряджених

Саме так можна тлумачити словосполуку — радикально налаштований, йдеться про людину з радикальним напрямком думок, на яку так часто можна натрапити в сьогоденних медіях. Або ще говорять — рішуче налаштований, команда налаштована на перемогу. От тільки людина має настрій, а не налаштунок, як може комусь дуже хочеться. А якщо заглянути в словники, то можна взнати справжню семантику цього слова:

  • Лаштувати, ую, уєш, недок., перех. Те саме, що ладнати 3—7. Нема [Іванові] роботи біля товару — лаштує під повіткою, що потрібніше до весняної справи (Панас Мирний, I, 1949, 209); Лаштують коси косарі — І стук, і дзенькіт на зорі (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 32); — Не трісне, як підожде трохи! — з серцем вимовила Христя і кинулась лаштувати снідання (Панас Мирний, I, 1954, 242); Почали рубати ліс, лаштувати плоти (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 124).
  • Лаштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Готовиться, снаряжаться, укладываться, собираться. Лаштуються чумаки на ночліги. Грин. І. 293. Украде коня та продасть та знов лаштується красти. Волч. у.
  • Налаштовувати, ую, уєш, недок., налаштувати, ую, уєш, док., перех.
    1. Готувати що-небудь; приводити в стан готовності. — Не знаєте, чи хазяїн уже устали? — спитався він. — Казали, сьогодні кудись їхати, так щоб віз налаштувати (Панас Мирний, I, 1954, 242); Уляна висипала з пелени квасолю і вже хотіла йти до хати, щоб налаштувати їжу кабанцеві (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 454).
    2. Робити що-небудь придатним для роботи, використання і т. ін. — Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача (Юрій Яновський, II, 1954, 139).
  • Налаштовуватися, уюся, уєшся, недок., налаштуватися, уюся, уєшся, док., з інфін., без додатка. Приготовлятися до чого-небудь; збиратися робити щось. Розставивши триніжок, налаштувавшись варити кашу, з відром побіг [Яким] до річки (Панас Мирний, IV, 1955, 316); Ще звечора Онисько налаштувався в поле (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 30).

    Натомість трапимо на:
    Настроїтись на баталію. (С. Грін)
    Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому. (АС)
    Я вже так настроїлась, що в кінці сього тижня ждатиму з цікавістю прибування севастопольських пароходів. (Леся Українка)
    Одного [господаря] за одним він пробував настроїти против двора. (Іван Франко)
    Температура піднімається, нерви настроєні по високому камертону... (Іван Карпенко-Карий)
    — Ми ще побачимось, — сказав Михайло Михайлович. — Настроюйтесь на героїчний лад! (Павло Тичина)
    Може, хоч тепер кине... тепер нікому буде настроювати... може, оханеться... (Панас Мирний)


    То чи ж не творіння це отих недорік, що як ошпарені сахаються слів — ждати, держати, житло, проживати, оставатися.
    А правильно слід казати: радикально настроєні люди, рішуче настроєні люди, люди з радикальними настроями (поглядами); команда настроїлась на перемогу!