December 8th, 2009

  • lvivil

вів - овен

...
якщо лисиця - лис, вовчиця - вовк, то, можливо, вівця - вів? )
вів - синонім слова овен, ці слова могли б бути спорідненими ...
вів - той, що водить стадо овець, поводир...
вів - забуте слово? )

Доброго вечора

Я розумію, що це наглість, але саме тому пропоную учасникам цієї спільноти таку угоду:
Є текст, який потребує редагування. Може він й не так потребує цього, але це дуже важливо для мене, як для завдання в університет.
Текст про Косово, не дуже великий. В ньому наявні не тільки пунктуаційні проблеми, але й стилістичні. Я не можу знайти всі помилки, тому звертаюся до Вас. Допомога потрібна до 11 години ранку завтрашнього дня. Усіх, хто допоможе, очікує символічий подарунок, обіцяю :)

День перший. 9.ХI.2000 р.

Переліт «Боїнгом» із Києва пройшов добре. Група представників мас-медіа України у складі 12 осіб, прибула до столиці Угорщини – Будапешта, де нас вже зустрічали представники прес-служби НАТО в Брюсселі Роберт Пщель (Польща) і Джон Карвацький (Канада). Після короткого знайомства ми всі були розселені в готелі і ознайомлені з програмою прес-туру українських журналістів. Особистий час, який у нас в перший день все-таки був, ми використали для знайомства з пам`ятниками культури та архітектури міста, знаючи про те, що ввечері у нас запланована зустріч з представниками українського посольства Юрієм Мушкою та Іштваном Карпатським.

Зустріч із співвітчизниками пройшла на відповідному рівні, нас проінформували про ситуацію на Балканах, побажали творчо попрацювати і, повертаючись із Косова, зустрітися усім разом з послом України в Угорщині Орестом Дмитровичем Климпушем.

День другий. 10.ХI. 2000 р.

Ранок видався дощовим, і багато хто із журналістів не наважився вийти у місто. Тим паче, знаючи про те, що сьогодні у нас ще один переліт у Скоп`є – столицю Македонії.

До обіду погода змінилася – з`явилося сонце, яке прогнозувало успішне завершення творчої подорожі Київ – Будапешт – Скоп`є – Приштіна.

Переліт зайняв рівно годину, і ми вже з відміткою у паспортах про проходження митного контролю Республіки Македонії готуємось до посадки у воєнні авто KFOR, де нас вже чекав представник прес-служби МО України, наш гід і перекладач підполковник Дмитро Шкурко.

Після короткого інструктажу ми в трьох автомобілях виїхали у напрямку Приштіни.

Дорога петляла, все вище і вище піднімаючись у гори, і за якимись невловимими ознаками, вже відчувалася військова обстановка. Ланцюжок транспортних засобів виструнчився вздовж кордону Косова довгою кілометровою чергою, що на першому етапі нам і заважало пересуватися, але завдяки зусиллям нашого Дмитра, як ми його далі будемо усі називати, все нормалізувалось, і ми без зупинок їхали «зеленим коридором» до «Гранд-отелю» Приштіни, де повинні були перебувати декілька днів.

Після швидкого розміщення у готелі на нас вже чекали заплановані зустрічі, завдяки яким ми змогли краще зрозуміти і обміркувати ті події, які відбувались у цій «гарячій» точці Балкан.

Перша вечірня зустріч була з Надією Джонс – офіційним прес-секретарем місії ООН у Косові, яка розповіла журналістам про всі події. У липні 1999 року це було зовсім інше місто, зруйноване, зі спорожнілими вулицями. 90 тисяч біженців, залишивши Косово, тікаючи, забирали все. Це, за її висловом, була територія з привидами. І головна місія ООН на сьогоднішній день – вирішення проблеми з біженцями, створення громадської адміністрації, проведення демократичних виборів (із повтором їх на початку 2001 року) та, звичайно, відбудова та розвиток Косова, стабілізація й спокій в регіоні.