February 5th, 2009

radioraj

Кохання-зітхання, ніжності-пестощі


Шановна спільното!

В мене виникло питання стосовно слова «глупа» / «глупий» - чи є таке взагалі в українській мові, а чи це русизм?

Оцей словник (переклад):
http://www.r2u.org.ua/krym/krym_search.php?word_str=%D0%B3%D0%BB%D1%83%D0%BF%D1%8B%D0%B9&type=all&highlight=on
стверджує, що такого слова немає, однак тлумачний:
http://www.slovnyk.net/?swrd=%E3%EB%F3%EF%E8%E9
стверджує, що є (щоправда з приміткою «рідко»).

Власне питання навіть не в самому існуванні слова, і виникло, тому що я написав в смсі:
«Глупенька ти моя дівчинка» (звісно не в образливому, а в зменшувально-пестливому значенні).

Якщо такого слова не існує, тоді як же це написати? «Дурненька» звучить образливо, «нерозумна» - грубо :-(

Порадьте що-небудь, будь ласка!

Заздалегідь вдячний.
 

  • Current Music
    RadioOne, 99,4 FM
pam ann default

два нових старих слова :)

перевіряв нещодавно один український переклад, відмінний, треба відмітити, що трапляється не так вже й часто, і зустрів два незнайомих для себе слова:

сливе = майже

шеляг = дрібна монета, у фігуральному сенсі "копійки".

користуйтеся на здоров"я, якщо не знали, як я.
hryb

Почвенник

"Почвенник" -як це правильно перекласти українською?

Значення слова: це письменник, який дотримується ідеологічного напряму "почвенничество".
червониј тартакмен

Цього року в Криму розвиватимуть українську мову на 15 тисяч грн.

У бюджеті Автономної Республіки Крим на 2009 рік передбачено 15 тисяч грн. на фінансування програми розвитку і функціонування української мови в АРК, що в 11,9 рази або на 163,9 тис. грн. менше, ніж було заплановано на ці цілі при затвердженні бюджету минулого року. Про це йдеться в ухвалі Верховної Ради АРК про республіканський бюджет на 2009 рік.

Як зрозуміло з документа, в цілому на реалізацію республіканських програм у сфері освіти в бюджеті закладено 1658 тис. грн (у 2008 році - 2013,7 тис. грн). Так, окрім програми розвитку української мови, в бюджеті передбачено 986 тис. грн на реалізацію республіканської програми "Вчитель" (минулого року - 590 тис. грн), на програму "Обдаровані діти" закладено 500 тис. грн (у минулому році - 610 тис. грн).

Нагадаємо, 4 лютого Верховна Рада АРК затвердила республіканський бюджет на 2009 рік з прибутковою частиною 2460,2 млн. грн.

http://www.osvita.org.ua/news/42078.html
tsuki no usagi

ударєніє па галавє

А от як можна ставити у Ворді (як це робити в HTML, я знаю) наголоси на кирилічні символи?
Бувають же випадки, коли наголос конче треба показати, бо це важливо для змісту, наприклад «я плачý» і «я плáчу».
Наразі я викручуюся тим, що вставляю схожі на кирилічні латинські літери з акцентами (á, ó, é, ý, í), але ж це не вихід (для и, ю, я, є, ї такої опції немає).
Як бути?
червониј тартакмен

На батьківщині міністра Вакарчука в Молдові вчити українську мову не бажають

Довідка:
українці в Молдові є найбільшою національною меншістю та складають 8,4% населення держави. За якимось дивним (чи не дуже й дивним?) збігом в Братушанах, одному з українських сіл, якими вкрита вся Молдова народилися цілі два сучасні українські політики: теперішній міністр освіти Іван Вакарчук та Анатолій Кінах.


Північ Молдови, Єдинецький повіт, село Братушани. Розкинулось воно в долонях полів точнісінько ніби десь на Поділлі. Рівненькі асфальтовані вулиці, під лінієчку висаджені дерева, мало не біля кожного двору недавно привезені з полів копиці стебел кукурудзи, яка в Молдові здавна є другим хлібом, а в декого зараз — і першим. Здебільшого добротні оселі, чепурненькі приватні магазинчики і... сучасна автозаправка мало не в самісінькому центрі.

— Чи не підкажете, де тут проживав Анатолій Кирилович Кінах?— питаю по- українськи (українців тут живе багато) якоїсь бабусі, що сидить біля хвіртки на лавочці, спираючись на паличку.

— А ви хто йому будете?

— Я журналіст, з України. Хочу написати про батьківщину нашого прем’єр-міністра.

— А-а-а... Для вас, може, він і Анатолій Кирилович, а для мене — Толя,— хитрувато примружує очі. — Я ж його з отакого знаю,— показує рукою десь з на півметра від землі. — І батьків його знаю, і брата. Тата з мамою вже давно немає, а брат, в шахті працює, живий-здоровий, аякже. До них тут недалечко. Отак їдете прямо, повернете до магазину, а там спитаєте, де живе Галунка Саша, це брат Толі. А я — Маліновська Ольга Володимирівна, запишіть, Толя мене теж добре знає. І сина мого Георгія. Він в Білорусі директор, по теперішньому, — коледжу, людина року, таке йому звання присудили там.

— Та тут, бачу, у вас одні знаменитості проживають!.. — кажу і, подякувавши, спішу далі.

— А років мені вісімдесят два,— доноситься вслід.

Знаходжу будинок. Помешкання як помешкання — нічим не краще і не гірше, як дуже багато в цьому селі. Ворота, хвіртка — навстіж. На сходах, дверях, над якими примостилося ластівчине гніздо — свіжа фарба. Обійстя ще в стані генерального прибирання — вірна ознака, що готуються до приїзду поважних гостей.

Як водиться в селі — гукаю господаря з дороги. До мене виходить, приперши до стіни віника, молода біленька жіночка. Привітне інтелігентне обличчя. Вітаємося.

— Скажіть, це хата Анатолія Кириловича Кінаха?

— Так. Заходьте, будь ласка, ви хто будете?

За кілька хвилин вона розповіла мені, що є племінницею прем’єр-міністра, про головні віхи їхнього тутешнього родоводу, але порадила зустрітися, для більшої точності, із її батьками. Оскільки їх дома не було — мати торгувала в сільському магазині, а тато ще не прийшов із шахти, де ріжуть вапнякові блоки, то ми домовилися що я прийду потім. ***

На порозі сільської школи, де вчився наш прем’єр-міністр, запитую по-українськи дрібненьких школяриків, що обсипали мене зі всіх боків наче горох, як пройти до кабінету директора. Вони дивляться на мене, кліпають розгублено оченятами і не можуть збагнути, що я кажу. Запитую по-молдавськи. Та ж сама сцена. Аж поки якась дівчинка не пояснює по-російськи: мы ещё румынский не выучили, а украинский нам вообще не преподают.

— Дети, подымите ручки, у кого из вас родители — украинцы?— в мить переді мною виростає ліс рученят.
Collapse )
червониј тартакмен

Моўная мяжа на Палесьсі

 
by_mova 
ІВАН СИДОРУК

Проблема українсько-білоруської мовної межі


серыя SLAVISTICA, т.3
Аугсбург, 1948. 24 ст. + 2 мапы.

У брашурцы прааналізаваныя і на мапах прадстаўленыя розныя варыянты моўнай мяжы і крытэрыяў, якія яе вызначаюць: межы паводле Станкевіча, Карскага, Міхальчука, Зілінскага, Ассоўскага, Бузука, Дурново і інш.

PDF, 600 dpi, lossy, OCR
спасылка