June 26th, 2008

червониј тартакмен

Частка „кой”

Зазирнувши до словників, що були під рукою (ВТС СУМ, синонімів Караванського, Палюги, чужомовних слів Мельничука тощо), із подивом виявив: частку „кой” не фіксує жоден із них. Віднайти її вдалося лише в багатотомному етимологічному словнику:
Collapse )
Тож її варто писати через рисочку чи разом? Тобто койде чи кой-де? Пошуки в ґуґлі дають небагато результатів за обома варіянтами, але варіянт без рисочки є в Івана Багряного та ось тут. Як щодо наголосу? Бо завжди ставив його на саму частку, себто перший склад. Чи використовують частку „кой” у вашій місцевості? У мене в мові вона скоріше за все походженням з Полтавщини. Чи має взагалі частка „кой” право на життя в нашій мові або це радше москалізм?

(no subject)

Шановна спільното, допоможіть, будь ласка, зрозуміти таку пісню:
Зрадники, обтяжені владою
Вказують як тобі жить –
Соромитись жовто-гарячого,
Ганьбити синю блакить.
Навіщо вони народились?
Виключно щоб жерти та пить!
А не битись за жовто-гаряче,
А ні вмирати за синю блакить.

Це пісня „Україна належить нам!” київського гурту „РЫГАТЬ!”.
Що тут мається на увазі під „жовто-гарячим” (саме так вони пишуть це слово на своєму офіційному сайті)? Мені спадає на думку виключно український прапор, бо далі є слова „століття катували двоколір”, але ж він жовто-блакитний, і нічого жовтогарячого там немає. Чи ця пісня про події Помаранчевої революції, але до чого ж тут блакить?
Чи я хибно зрозумів значення слова „жовтогарячий”? Чи це їх помилка?