November 30th, 2007

(no subject)

Невеличкий фрагмент. Олександр Пономарів. Взято тут. Цікаві мені Ваші міркування з цього приводу.

Тепер стало модним порушувати чинний правопис. Він, певна річ, потребує вдосконалення (це тема іншої розмови), але в ньому є речі, освячені доброю традицією, усталені та безсумнівні. Приміром, відсутній у нашій мові огублений голосний е, що в різних мовах Европи позначається на письмі o, ое, еu, послідовно віддається неогубленим е: інженер, режисер, фунікулер, Берне, Ґете, Кельн. Деякі "вдосконалювачі" починають писати Бьорнс, Кьольн, хоч тут немає жодного пом'якшеного приголосного перед о (як в українському слові льон чи в російському прізвищі Тьоркін). Знову ж таки бездумно наслідують російський правопис. Але ж треба зважати передусім на можливості своєї мови; не завадить і досвід інших народів, зокрема слов'ян. Наприклад, чехи (за традицією мов з латинською графікою) прізвища Goethe й Goncz пишуть так, як німці та угорці, проте, не маючи огубленого е, вимовляють по-своєму: Ґете, Ґенц.
Smile

Груди/2

Зазвичай слово "груди" зустічала в множині, слово "грудь" у називному відмінку однини є, та чи правильним буде вираз "ліва грудь"? І як правильно сказати "Наступне годування починати з тієї груди (?), якою годували останнього разу"