Академічне видання цитує П.Куліша за "Киевской стариной" 1901 року: "Нехай лышень выявытця все оте на Божій свит, тогда побачыте, що выйде за кныжка <...> и для фылософив, и для людей богомильных". Ну і таке інше, приміром "її" подано як "іи".
Власне "К.с." тримати у руках не доводилося, тому запитання до знавців історії мови -
звідки така божевільна транслітерація? Чи існували в той час діючі транслітераційні норми?
