?

Log in

No account? Create an account
УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА's Journal
 
[Most Recent Entries] [Calendar View] [Friends View]

Sunday, January 22nd, 2006

Time Event
11:59a
Каліфорнійський білінгвізм
Мовна ситуація у Каліфорнії (й загалом у південній смузі штатів) дещо віддалено нагадує київську. Втім, паралелі закінчуються на тому, що у штаті досить складно співіснують дві мови - англійська та іспанська; вже зі статусом мов (історичним чи правовим) знайти аналогії важче. Я гадаю, ніхто не стане заперечувати того факту, що сучасна українська мова має у Києві значно глибше коріння, ніж сучасна російська (якщо не заглиблюватися у лінгвістичну суперечку про те, риси якої з мов переважали у давньоруській мові). З іспанською та англійською важче: іспаномовці прийшли на територію сучасної Каліфорнії наприкінці 18 століття, англомовці - у середині 19 століття. З точки зору історії, різниця у кількадесят років не є суттєвою, тим більше, що обидві мови були для місцевих аборигенів-індіанців "окупаційними".
У правовій сфері маємо взагалі хаос. Оскільки у США не існує мовного законодавства й взагалі такого поняття, як "державна мова", то англійська має статус офіційної мови фактично за звичаєвим правом, яке можна трактувати як кому заманеться. Саме тому у всіх американських Чайнатаунах домінує китайська, на Гавайях надписи у громадських місцях виконані англійською та японською, а у багатьох континентальних штатах (від Техасу до Ілінойсу) встановився англо-іспанський білінгвізм. Зрозуміло, що ніхто не наважиться виступати іспанською у Конгресі, але місцеві ради маленьких містечок вздовж мексиканського кордону одна за одною переходять на іспанську. Втім, права решток англомовного населення теж "враховуються": нещодавно в одному з південнокаліфорнійських містечок після переведення місцевого самоврядування на іспанську було вирішено забезпечити депутатів-англофонів перекладачем.
Ось у цьому і є основна різниця між українсько-російським та англо-іспанським мовним співіснуванням - практично все населення України розуміє обидві мови, тоді як більша частина населення Каліфорнії двомовним (можливо, ще) не є. Причому справа тут не лише у місцевому англомовному населенні, але й у латино-новоприбульцях, які не дуже охоче вивчають англійську. Фактично, населення штату розпадається на дві ізольовані мовні громади - громадян та негромадян, і ця ситуація вже більше нагадує не українську, а, скажімо, латвійську. Наприклад, сьогодні до мене заходили дві жіночки (здається, свідки Єгови) і запитували (до речі, англійською), чи говорю я чи мої сусіди іспанською. Отримавши заперечну відповідь, вони, як це не дивно, навіть не зробили спроби зацікавити мене своїми ідеями, а відразу пішли далі.
Втім, каліфорнійський білінгвізм має "світліше" майбутнє, ніж сучасність, і полягає воно, звісно ж, у дітях. Латино-молодь у своїй масі двомовна й розмовляє між собою переважно спенгліш-суржиком. Як і російсько-український суржик, спенгліш має кілька "рівнів": англійська з додаванням іспанських слів, іспанська з уживанням англійських слів та граматичних конструкцій та приблизно рівномірна мішанина. Почути це лінгвістичне диво можна вже не тільки на вулицях, але й з вуст радіодіджеїв (щось на кшталт "We have musica latina, musica nueva for you!") А вчора вночі я надибав в ефірі однієї з радіостанцій програму про регатон (популярний серед латинос подібний на гіп-гоп стиль, суть якого полягає у багаторазовому повторенні кількох фраз під ритмічну латиномузику), яку вела двомовна пара (такі собі переважно спенглішомовний "рубаха-мачо" Рамон та англомовна стримана Реджіна)! Це мені одразу нагадало (сподіваюсь, вже колишню) "штепсель-тарапуньківську" практику київських ефемок пускати в ранковий ефір суржикомовного "тупуватого клоуна-хохла" та російськомовну "дотепну розумницю".
До речі, друзі-кияни, як ви оцінюєте теперішню мовну ситуацію у столиці?

<< Previous Day 2006/01/22
[Calendar]
Next Day >>
About LiveJournal.com