December 24th, 2003

oficebear

Звертання та імена по-батькові

Деякі мовознавці запевняють, що імена по-батькові історично українцям не властиві, що вони усталились під впливом російської комунікативної традиції за часів перебування України в складі імперії. Тож, навіть звертаючись до Президента, краще промовити: Пане Леоніде!, ніж Леоніде Даниловичу! Також і в цьому наша українська ментальність, своєрідність. Але це правило має рекомендаційний, а не обов'язковий характер. Вибір, зрештою, за Вами!
Ті, хто має досвід роботи в західних компаніях, напевно погодяться з тим, що відсутність там звертань по-батькові, робить стосунки в колективі теплішими, простішими, більш дружніми; це помітно поліпшує атмосферу в колективі, результативність праці. Але маємо пам'ятати, що звертання тільки на ім'я до старшої особи всеодно вимагає вживати Ви, напр.: Тарасе! Скажіть, будь ласка, як на Вашу думку… Перехід на ти можливий за більш дружніх, менш формальних стосунків зі співбесідником.