Суржикошерсть зневовнених та знемовлених та знеприроднених овечок...

ГА? - Я МАЮ ШЕРСТЬ, ЯК СВИНЯ ТА ВОВК? Я МАЮ ВОВНУ - ОТЖЕ Я МАЮ ШЕРСТЬ? Я ДУМАЮ, А УКРАЇНЦІ - НІ? - ГОРЕ МОЄ-Е, ГОРЕ-Е-Е! - ДЕКАРТЕ-Е - ДЕ-Е ТИ? - ДОПОМОЖИ! - DUBITO: МЕ-БЕ-Е-ТО!
ГА? - Я МАЮ ШЕРСТЬ, ЯК СВИНЯ ТА ВОВК? Я МАЮ ВОВНУ - ОТЖЕ Я МАЮ ШЕРСТЬ? Я ДУМАЮ, А УКРАЇНЦІ - НІ? - ГОРЕ МОЄ-Е, ГОРЕ-Е-Е! - ДЕКАРТЕ-Е - ДЕ-Е ТИ? - ДОПОМОЖИ! - DUBITO: МЕ-БЕ-Е-ТО!

Я гадав — що зрозуміли. Та ба! Гірше: навіть і  самі суржикописьменники  аж геть знемовились, ба й - знетваринились (навіть і природний статус гідности тварин - покалічили та поампутували). Суцільний россорозчин (вже й чітких та виразних тварин — дастьбі в Україні)! Повна енциклопедія антитваринництва. (Декарт: українець - не думає, отже - не існує). Ото бездумна, нестямна образа милим тваринятам, саме їхньому образу та подобі — ба й усій Божій Тварі! З доброго дива — подивімося на дивную дивину подиву! Подив — то заодно і сумнів і певність, а сумнів — то думання: Dubito, ergo sum, vel, quod idem est, cogito, ergo sum! Отак й обурене руно рече та реве та кричить (мово-агов!): первісність перцепції! Нарешті (29.03.2019) — навіть Андрухович звідав Декарта!

А Я ДИКО ДИВЛЮСЯ НА ТВАРИНУ: ОТО ДИВНЕ ДИВО: ВОНА ДИВНО  ДУМАЄ!
А Я ДИКО ДИВЛЮСЯ НА ТВАРИНУ: ОТО ДИВНЕ ДИВО: ВОНА ДИВНО ДУМАЄ!

An animal looks at me. What should I think of this sentence?” [Тварина дивиться на мене. Що маю думати про оце речення? —  "L'Animal que donc je suis (а suivre)" = Je pense, donc je suis: Cogito, ergo sum. (Думаю, отже існую). The Animal That Therefore I Am: "I think, therefore I am". Твариною єси — тож дотворюй та домовлюй Твар, тварний Деррідо! Ти маєш вовну — отже ти маєш шерсть! Ти є вівця - отже ти є вовк!]
Jacques Derrida

Error

Comments allowed for members only

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your reply will be screened

Your IP address will be recorded