harnack (harnack) wrote in ua_mova,
harnack
harnack
ua_mova

Тепер чи зараз?

І щойно і тепер і зараз: Гоголіада "заразчан" та "зараз-зомбенят" на Сїйчас-Заразщині!

Гоголіада-Кумедіада-Сміховиніада: так, мій суржико-фюрер щойно та отут (сказав), отепер та отут (каже), зараз та отут (скаже) - "мові капут" чи "недорікам капут"?...

Ану - хто мені пояснить, що теє отам внизу значить темпоральною українською: "зараз та тут"  - і відмінниковою та відмінною українською: "так, мій фюрер"?

Найочікуваніші події ГОГОЛЬФЕСТУ
11.09.2014

1) 11 вересня

Перформанс-відкриття "Зараз та тут", 19:00. Режисер: Влад Троїцький. Вхід: 50 грн Театр починається з гардеробу, а фестиваль – з перформансу. Цьогорічний ГОГОЛЬФЕСТ відкриється масштабною колаборацією під назвою "Зараз та тут",

2) 21 вересня
"Так, мій фюрер"
Театр "DeFacto" (Харків), режисер: Роза Саркісян. Вхід: 50 грн.

"Так, мій фюрер" – незавершений концерт для однієї акторки, фортепіано та оркестру. Це експеримент на межі театру і музики, де співіснують текст австрійського драматурга Б.Швайгера та музика композиторки О. Малацьковської"


3) Суржико-кумедія: Занапащених та запропащених зараз-суржиком горе-гоголенят - й надалі, й отак, бач, саме ОТЕПЕР - россо-Ревізор успішно плекає антиукраїнським псевдочасом: знетеперішнені українські суржикоперсонажі - а тим паче суржикописьменники - наглухо запроторені в увічненій россотрагедії антитеперішнього часу! Критична метанастанова ума - для них невидана й нечувана.

АНАЛІЗ:

Отож - отут та отепер - отак: докричімося якось до кумедних - згоголізованих, знемовлено здраматизованих - суржикозомбенят та россоревізорят (зомбі + ревізор: два потворні типи руху в часі та просторі - в отут та отепер україснького ума):

І Огієнко, і Антоненко-Давидович (як і ВСІ українські лінгвісти) - сильно й непосильно застерігають проти недоречного вживання українського "зараз" російськовихованими чи суржикомовними, які думають "сїйчас" - і помилково гадають що то є "зараз". "ЗАРАЗ" - ніколи, ані тим паче тепер - отож в ТЕПЕРішньому часі - не триває, БО "ЗАРАЗ" належить до майбутнього часу, чи наступного-майбутнього моменту часу, а не ТЕПЕРішнього.

Вісь часу людини - є теперішній час, де вона отепер мовить (де маємо і оту граматичну вісь "в момент мовлення"), де вона отепер розташована, де її ум отепер знаходиться. Вектор часу людини (не ото, бач, закріпаченого "суржикочілавєка") минув у минулому, триває-і-минає отепер в теперішньому, і зараз знову настане в майбутньому. Ось як вісь ОТЕПЕР-ЧАСУ вирішує смисл мовлення через чергування всіх трьох часів, та моментів часу - минулого, отеперішнього, майбутнього: ЩОЙНО-момент (бо минулий) + ОТЕПЕР-момент (бо отеперішній) + ЗАРАЗ-момент (бо майбутній):

1) Українець щойно мовив, але отепер вже не мовить, мовчить 2) Українець отепер мовчить, не мовить, але зараз, незабаром, стане мовити, перестане мовчати.

Я, яко мовоукраїнець, розумію по-українськи членування українсього часу та чергування українських моментів часу, де відбувається чергування дій, явищ, та вчинків:

1) Я щойно мовив, отепер мовлю - і зараз мовитиму: де саме граматичний момент ОТЕПЕРІШНЬОГО мовлення триває ОТЕПЕР! (Отже: отут - чому недоріки не мовлять "ОТЕПЕР"!)

2) Я тепер мовив, тепер мовлю, тепер мовитиму: бо граматичний момент мовлення - є ОТЕПЕР, "концепт" якого і триває і минає!

3) (а) Вчора я було пішов до церкви, і зараз опісля прибуття - помолився богині Мові. (б) Тепер я іду до церкви - і зараз після прибуття помолюся до богині Мови. (в) Завтра я піду до церкви - і зараз після прибуття - помолюся до богині Мови. (д) Отак можемо мати й уріверсальний час ("повсякчасний час"), чи пак - чисте чергування часу: Завжди, коли йду до церкви - зараз після прибуття молюся до Богині Мови, але зараз опісля того - завжди молюся також і до українського Бога Часу (зараз після отого "зараз" - продовжує пульсувати український час, який може безконечно чергуватися, впорано та вчасно, саме по-українськи)!

Маємо три часи, де я мовлю про них в отеперішньому моменті (який саме ОТЕПЕР і триває і минає), де "ЗАРАЗ" ні не триває, ані не минає, а лиш вказує на чергування дій: як бачимо - оте "зараз" вжито у всіх трьох часах. Детектив - неможливий без чіткого членування й чергування моментів часу, як і рясний діалог розумних людей. Український юридичний ум - неможливий без розуміння часу: злочинець щойно застрілив - отепер-таки застрілює - чи лиш зараз, ЗА якийсь короткий відрізок часу, застрілить жертву?

Лиш знетеперішненим суржикожертвам (злиденним, поампутованим російською "сїйчасоносцям") - отеє є незбагненним та некорисним та байдужим! Завжди любімо ж український теперішній час!

Лиш зрозумівши всі три українські часи - можна зрозуміти різницю між "тепер" та "зараз". Саме російське "сїйчас" (яке і триває і минає, як наше "тепер", а "зараз" - ні не триває, ані не минає, як і, приміром, наші "незабаром" - "невдовзі" - згодом", чи російське "тотчас") - позбавляє часового глузду українців. Без розуміння українського часу - неможливо спорудити українську державу, неможливо значущо творити та мислити.

ОТОЖ: в ТЕПЕРІШНЬОМУ ЧАСІ й ТЕПЕРІШНІЙ СЕКУНДІ - маємо саме слово ТЕПЕР (як вказує й сама назва українського ГРАМАТИЧНОГО теперішнього часу): в мові нема жодного "заразного" часу-моменту-секунди - тим паче саме отепер, в ОТЕПЕРІШНІЙ момент мовлення, бо в українсьому отеперішньому часі! Слова "теперішній" та граматичної назви "теперішній час" - нема в російській, де є "на-стаящеє врємя" ("ано стаїт, каснаґаспада їво-русскава"!): і тільки одне непарадигмізоване, зізольоване, шизоїдне слівце "тїперь" (порівняймо з українським лексичним та семантичним полем: тепер-отепер-натепер-дотепер-відтепер-теперішній-теперішність-дотепрішність-відтеперішність-теперішній час - з усіма їхніми варіаціями)!: ШИРШЕ - отут:

Прикро також, що замість автентичного розуміння теперішнього часу, ніби вивчивши мову - мудрагелі замість суржикового "зараз" вживають затуманене совєтословником "наразі" (смисл якого має бути як у Франка: "цього разу" - "на цей раз", що має іншу конотацію, аніж "отепер" - бо радше стоїть в контрасті із "щоразу" чи "іншим разом"). Для якогось недоречно вживаного "наразі" (яке має свою притаманну функцію) українська мова має "натепер", яке совєтословник також неправильно зрозумів (смисл якого має бути "поки що" - "на короткий теперішній час"). Отож український теперішній час має своє притаманне й гомогенне гніздо: тепер + отепер + натепер! Теперішній час подбав про свою термінологію - не треба її ампутувати та калічити чи нищити. "Раз" (з усіма похідними!) - "враз" - "пораз" (іноді) - "раз-пораз" - "разом" - "нараз" - "зараз" (воно трояке, що совєтословники та совєтоуми не розуміють: "за́раз" - прислівник часу, "за́раз" - прислівник місця, та "зара́з" - прислівник способу дії!) - "наразі" - "відразу" - "зразу" - "щоразу" - якраз - "разуразний" - ітд. - то інше семантичне гніздо й інші лексеми, призначені на інший вимір семантичної комунікації!

Я досліджую філософію мови та ума та педагогічну психологію та коґнітивну семантику - в уже усталених мовних настановах, зокрема суржикову часоафазію українців (тож навмисно створюю літопис та хроніку українського часу та українського ума в часоструктурах): суржикожертви страшенно протестують, коли їм вказуєш, що вони є продуктом російської семантики слова "сїйчас", суржикостихійно думають "сїйчас" - яке автоматично замінюють недоречним українським словом "зараз" (бо для зредукованих російською умів: "тепер" = лиш "тїпєрь": вони є суржикожертвами обидвох російських концептів: і отого "сїйчас" і отого "тїпєрь"!). Вони верещать - що мають право мовити як їм заманеться: насправді - мовлять само-саботажно, бо думають російською семантикою. Нестямно клішействують всілякими москвовірусами - і невдячно скандалять, коли їм терпеливо й довготривало доказуєш, що українська мова має власну досконалу природу та органіку: що й є запорукою ще нечуваної й ще невиданої української творчости та українського оптимізму! Доказ - що російська не тільки знемовлює, але й делогізує та деетизує українців, ба й гірше: інфантилізує їх ув нікчемних крутіїв (розумний українець - мав би самотужки й завзято й спонтанно вивчити справу, та ба: його, невдячного та злобного - треба марно тягнути за чуба)!

Ось як марно - суржико-потвори пошкоджені безповоротно!

+ Знепорана та невпорана країна = знепораний та знемовлений президент:
Неділя, 1 січня 2017, 00:00

"Та тоді українці, замість того, щоби згуртуватися проти зовнішніх загроз, воювали між собою. І зараз ТЕПЕР, якщо не зробити висновків, бездумне політичне протистояння може легко повернути економіку назад, в піке. Політику – занурити в анархію. А країну – зробити здобиччю агресора", - підкреслив президент."

Воюймо проти заразчан антитеперішнього й антиукраїнського часу - вже отут та отепер: повсюди й повсякчас!

Отож, Богине Мово та вкраїнський теперішній Часе:


Як не тепер - то у четвер:
Як не в четвер - то зараз у п'ятницю:
Щезне у мові вкраїножер -
Та його москвоматриця!

Суржи​кожертвам:

Ґаварю "зараз" - толька каґда панїмаю "сїйчас",
Ґаварю "тепер" - лїшь каґда панїмаю "тїперь"!
Їба у міня ф ґалавє касна-квас -
І настаящева врємєнї стаящая россо-двєрь:
Їба нїпанїмать радной час - прїнудїло россо-врємя-звєрь!

Я нї ф сваєй "хаті" - я свїнапас
Русскава їзьіка: їба я їво рабскій ґлас,

Я "ОТЕПЕР не мовлю Мово-Отче-Наш:
Мене ОТЕПЕР не спасає ОТЕПЕРІШНІЙ Спас"!

Завважмо час та роки:

Та розумні українці завчасно все надибують!: Nov 10, 2013

+
Оригінал:
21 вересень 2012 at 10:11 AM: ОТУТ!
+
У Шевченка: отепер, тепер, зараз + оцей, отут:


Одчиняться ворота, він один туди ввійде, а товариство з народом і музиками зостануться за ворітьми. А він скоро [ЯК? - прислівник способу дії] ввійшов у монастир, зараз [КОЛИ? - прислівник часу] черес із себе і оддає на церкву, жупани кармазинниї з себе, а надіне волосяну чернечу одежу, да й почав спасаться.
(Слышал от Т. Г. Шевченка)

+
47. До О. М. Бодянського
3 січня 1850. Оренбург

Оренбург. Генваря 3. 1850.

Поздоровляю тебе з цим Новим роком, друже мій єдиний!...Та Господь не благословив моєї доброї долі! — не дав мені докончить віку короткого на нашій любій Україні. Тяжко! аж сльози капають, як згадаю, так тяжко! Мене з Києва загнали аж сюди, і за що? За вірші! і заказали писать їх, а що найгірше... рисовать! І отепер бачиш, як я отут [отепер та отут: hic et nunc] пропадаю, живу в казармах меж солдатами — ні з ким слово промовить, і нема чого прочитать — нудьга! нудьга така, що вона мене неза/52/баром вжене в домовину! Не знаю, чи карався ще хто на сім світі так, як я тепер караюсь? І не знаю за що. Оцей, що привезе тобі лист мій, наш земляк — Левицький, привітай його, друже мій добрий!

+
Славімо Україну отепер!+

Книга Буття Української Мови в ЧАСІ: ДОТЕПЕР/ТЕПЕР/ВІДТЕПЕР і ЗА́РАЗ та ЗАРА́З!

Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for members only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 85 comments