• harnack

Помер Олександр Пономарів

ПОНОМАРІВ-ПАЛАМАРІВ - БЕЗЛІЧ МОВОДАРІВ НАГОСПОДАРИВ!
ПОНОМАРІВ-ПАЛАМАРІВ - БЕЗЛІЧ МОВОДАРІВ НАГОСПОДАРИВ!

Доктор філологічних наук, професор Олександр Пономарів помер уранці 14 жовтня у віці 84 років. Про це повідомляє BBC News Україна, покликаючись на дружину науковця: Помер Олександр Пономарів: невтомний борець проти зросійщення української мови:


Вічная йому українська пам'ять:
Бо проти зросійщення підставив своє мово
рам'я:
Проти деслов'янізації українців мовних:
Знемовлених і знеглузджених поголовно!

Попередні втрати в лінгвістиці: і Німчук і Залізняк. Пономарів майже самотужки виплутався з лап російської та зукраїнізувався, зрештою як і Огієнко.  

UeArtemis

І ще раз про фемінітиви

Хто не вчив українську мову за підручниками професора Івана Ющука, той насправді не бував у школі. Мовознавець усе своє життя присвятив боротьбі за утвердження українського, за популяризацію державної мови серед молоді, за чистоту слова, за розвиток національної культури.

Попри поважний вік – Івану Пилиповичу незабаром виповниться 87 років – веде енергійну наукову діяльність, пише книги та навчає студентів. Невсипуща муза Івана Ющука йде пліч-о-пліч із оптимізмом, незламністю та любов’ю до України.

Недавно відомий мовознавець завітав до «Українського інтересу» – говорили про мовні настрої українців, втілення нового закону в реальність, про основні проблеми щодо виховання українськомовних громадян тощо.

Collapse )


UeArtemis

Знайшли-с(ь)те

Трапив у Легези в «Часі погорди» цікавий діалектизм: «Де ї знайшлисте?»

Конструкція нагадує польську граматику, але, схоже, колись вживалася достатньо широко.

— Зажити щастя вояцького хотіли-сте, Ониську? — питався сотник (Іван Ле, Наливайко, 1957, 61).

ЗАЖИВАТИ // Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 122.

Сюди належить почасти дієслово бути; час тепер.: я є, ти є, ми є, ви є, они є. Рідше кажемо: ти єси (зам. ти є), він єсть; сесі види однако ж більше властиві язикові церковному; види я єсьм і они суть належать вже цілком до язика церковного.
Яко час будучий від я є уживає[ть]ся дієслово: я буду, -еш, -е, будуть, будь, будучий, бувший, був; відміняє[ть]ся оно зовсім після взірця другого першої відміни, отже як веду.
Замість: я (є) рад, ти рада, я читав, я хотів би, ви читали... кажемо часто: рад-єм, рада-м, рада-сь, читає-єм, хотів би-м, читали-сьте і т. д. Для третьої особи обох чисел такого закінчення нема. Сі закінчен[н]я самі для себе ніколи не уживаються, можуть они бути тілько причіплені до якогось слова.

Граматика І. Огоновського (1894 р.).

За посиланням ще кілька сторінок із Граматики О. Огоновського (1889 р.) про це ж явище.

UeArtemis

Бігун — не той, що біжить?

На Вікіпедії постало питання, чи можна англійське «runner» перекладати як «бігун»? «Time Runner», на думку кількох вікіпедистів, — це аж ніяк не «Бігун крізь час / у часі», а тільки «Той, що біжить...». Бач, «бігун» — то тільки спортсмен. «...невтомний бігун по вулицях та сходах...» Лесі Українки добродіїв не переконав.

БІГУН 1, а, чол.
1. Той, хто може швидко і легко бігти, бігати. — Се був мій знайомий друкар.., невтомний бігун по вулицях та сходах, завжди готовий до всякої послуги для справи (Леся Українка, IV, 1954, 272); — Я біг за вами із самого порту. Ці круті гори.. можуть ухекати найкращого бігуна (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 237).
2. спорт. Спортсмен, який володіє технікою бігу. Почався пробіг. Десь за муром одна по одній проносяться постаті бігунів (Іван Кочерга, II, 1956, 77).
3. розм. Вісь у дверях, воротях. Ще хазяї, здається, сплять: Не рипає бігун частенько.. Та от бігун і заскрипів, І сонні двері відімкнулись (Степан Руданський, Тв., 1956, 78).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 175.

Свого часу роман «The Maze Runner» отримав в українському виданні подвійну назву: «Той, що біжить лабіринтом: Бігун у лабіринті», — але цей фінт явно зумовлений спробою прив'язати книжку до кінофільму, котрий вийшов раніше під такою недолугою назвою.

Як на мене, різниця між «бігуном» і «runner'ом» надумана, а прихильність деяких мовців до «тих-що» походить від російської стилістики з її засиллям дієприкметників.

UeArtemis

Фемінітиви у класифікаторі професій

Вибачте за проросійський ресурс, але як мені видається, у відео гарно окреслена поточна ситуація з просуванням фемінітивів через нову редакцію Правопису.

До слова, якраз членка (точніше челенка) була б закономірною для української мови. Членкиня ж — морфологічна калька з польської członkini (пара до członek — звідти К перед -иня).

Також у правопис вписали хибну тезу про те, що парою до -ець є -чиня. Насправді суфіксом-парою є -(н)иця: мисливиця, виборниця, видавниця, продавниця (стрічалося у словниках 19 ст.) тощо.

UeArtemis

Неофемінативи в сучасній українській мові

За посиланням цікавий відгук на книжку

Архангельська А. Femina cognita. Українська жінка у слові й словнику. — К.: Вид. дім Дм. Бураго, 2019. — 444 с. (Серія «Студії з українського мовознавства»). — ISBN 978-988-489-480-4.


І, як бонус, трохи про новий Правопис:

Дрібниці про правописну кухню на С. 324:
«…М. Стріха стверджує, що дискусії навколо впровадження фемінітивів у новому правописі не було (170 Цей факт публічно підтвердили під час обговорення доповіді про фемінативи, виголошеної нами на пленарному засіданні IV Міжнародної конференції «Людина. Комп’ютер. Комунікація», що проходила 25-27.09.2019 року в Національному університеті «Львівська політехніка», дві її учасниці — члени Комісії з питань правопису, доктори філологічних наук, професори Ірина Олександрівна Голубовська та Алла Анатоліївна Лучик: питання про фемінативи на засіданнях комісії взагалі не піднімалося і не обговорювалося.)»
Хоча таємниче зникнення правописних прикладів параграфа між електронною та паперовою публікацією досі не висвітлено.
  • harnack

Звідкіля взялися російські неслов'янські "ґлаза"?

ВІЙ: Аткуда пашлї і праізашлї ҐЛАЗА?
ВІЙ: Аткуда пашлї і праізашлї ҐЛАЗА?

Трудно мені погодитися з Фасмером та іншими щодо походження російського слова ґлаз-ґлаза (розумні та кмітливі читачі, щоби зрозуміти оцю етимологічну справу та скруту — прочитають уперш саме оте посилання та самого Фасмера: 'глазки: Вероятнее первонач. знач. "шар" или "камень"'). Міжмовні контамінації та інтерференції відбуваються всіляко — але отут маємо і фонетичний і семантичний збіг (що могло було згодом легко згібридизуватися із паралельним польським словом «ґлаз», чи мабуть слов'янським «ґлазкі»), а також історичну очевидність (не «ґлазавїднасть») контактів між доречними мовами й народами: Turkish: Etymology: From Ottoman Turkish گوز (göz: ґьйоз: ґьйаз: ґлаз, “eye”), from Proto-Turkic *göŕ (“eye, sight”). Слов'янський «камінь» — не уздріє сокровенну індоевропейську етимологію тюркськими «ґлазамі»: москвокамінь же — не прозріє!

Лиш зважмо уважно на форму множини: göz (definite accusative gözü, plural gözlerґьйозлер> ґьйазла>ґлаза /акання допомогло/, де метатеза могла би пояснити «л» й без жодної контамінації чи гібридизації од ніби «польського» слова, де навіть нема «з» в одній версії: «польск. gaɫy [де нема навіть "з" - "ґалзьі"]  "глаза" (см. выше на га́лка [де також нема "з" - "ґалзка"] )» — (anatomy) eye + cell, compartment 

Этимология: От пратюркск. *göŕ, от которой в числе прочего произошли: др.-тюрк. köz /кьйоз/ «глаз», башкир. күҙ, крымск.-тат. köz, карач.-балкарск. кёз, каракалпак. ko'z, кумыкск. гёз, ногайск. коьз, казахск., киргизск. көз, южн.-алтайск., шорск. кӧс, турецк., азерб., гагауз., туркменск. göz, узбекск. ko'z, уйгурск. كۆز (köz), тат. күз, чув. куҫ и др.

UeArtemis

Про передачу китайської

Замітка про українські системи транскрипції китайської мови і реакційну ситуацію, що склалася в українському китаєзнавстві.

Прошу ширити.


Update: Цікавий факт із самого посібника.