UeArtemis

Чому “h” слід транслітерувати як “х”

У мережі зачинається новий лінгвістичний блог, присвячений українській мові. При чому перший допис у ньому не тільки надконтроверзовий, але й вельми аргументований. До вашої уваги за посиланням «Чому “h” слід транслітерувати як “х”».

Ану ж: чому російська має "зна́к препина́ния" - коли нема "препинать"?

Звідкіля оте пішло: МФА: [ˈznak prʲɪpʲɪˈnanʲɪɪ̯ə] — "знак прїпїнанїя"? Українська ж розділює всі речі своїми розділовими знаками! Чому українці нестямно «ґаварят» отакою гібридною та незрозумілою, антирідною мовою? Ще краще, бачу: звідкіля «пажалуйста» і «дабро пажалавать»?...ітд! Тож — що в нинішній деіндоевропеїзованій російській означає «пинать/пнуть», якщо вже нема «препинать/препнуть»?

Сингапур чи Сінгапур?

З телеграм-каналу Correctarium (https://t.me/correctariumukr):

На жаль, правопис чітко не регулює написання И та І після С у географічних назвах.
З одного боку, є § 129, І, п. 4, де сказано, що в географічних назвах після приголосних, крім дж, ж, ч, ш, щ, ц і р перед наступним приголосним, крім j, і в кінці слова, а також у похідних прикметниках пишемо І: Лісабон, Монтевідео, Ніл, Севілья, Сідней; Замбезі, Канзас-Сіті, Міссісіпі, Капрі, Сомалі; лісабонський, сомалійський.
(Як бачимо, серед прикладів є Сідней — І після С.)
З іншого боку, є § 129, ІІІ, п. 6:
И пишемо в ряді інших географічних назв за традицією: Бразилія, Вифлеєм, Єрусалим, Китай, Пакистан, Сиракузи, Сирія, Сицилія та в похідних від них: єгипетський, сирієць та ін.
(Тут уже серед прикладів є Сирія, Сицилія — И після С.)
Якщо поглянути на академічні словники, то можемо констатувати, що варіант Сингапур зафіксовано в новіших виданнях, зокрема в Українському орфографічному словнику (8-е і 9-е вид.), Орфографічному словнику української мови (4-е вид.), словнику-довіднику «Велика чи мала літера?».
Саме тому ми рекомендуємо дотримуватися написання Сингапур.

***********

Шановна спільното, а як ви гадаєте: котре написання правильне?
UeArtemis

НепозбуТня бентежність

Заувага щодо творення прикметників, що вказують на можливість або неможливість дії.

Це очевидна калька з російського розмовного «неубиваемый», морфологічно подібного до літературного слова «незабываемый». Прикметники цієї форми вказують на принципову можливість чи неможливість дії. Ось тільки в українській мові їх утворюють від неітеративного інфінітиву: незабутній, непозбутній (так, знаменитий мем теж з помилкою) і неубитній (як у епіграфічному вірші вище). Форма ж «невбиваний» значить, що каскадера чи машину у кінофільмі не намагаються/намагалися вбити (не вбивали), а це докорінно інший сенс.

У зв’язку з карантином актуально :)

У приміщеннях, де слід дотримуватися суворих санітарно-гігієнічних норм, — у медичних центрах, салонах краси, музеях, харчових і фармакологічних виробничих цехах тощо — надівають бахили, а не бахіли, бохіли чи бохили.
Джерело:
https://t.me/correctariumukr.

І справді, СУМ-20 (
https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=188611&page=119) фіксує варіант бахили.
UeArtemis

Словар Грінченка

Я є одним із адміністраторів hrinchenko.com — електронної версії Словаря Грінченка. Тому прошу повідомляти мені про всі помічені у словникових статтях помилки розпізнання тексту або оформлення.

Скан оригінальної сторінки можна переглянути, натиснувши на стрілку, що праворуч від напису «Переглянути оригінал сторінки». Це внизу під статтею, але вище користувацьких коментарів.

Оскільки я лише другорядний адмін — радше модератор, — з більш серйозними питаннями (наприклад, технічними) краще звертатися до зазначених на сайті людей: Олександра Оксимця і Анатолія Євпака.

Заздалегідь дякую за допомогу.

UeArtemis

КОММОДОРИ І ВОРИ

Телеграм-канал з порадами з української мови

Вітаю всіх!
Підкажіть, будь ласка, чи чув хтось про такий телеграм-канал з порадами з української мови:
https://t.me/correctariumukr?
Варто до цих порад прислухатися чи ні? Наскільки вони доцільні / корисні?
Дякую!

Термін із епідеміології

Друзі, підкажіть, будь ласка, як точно називається механізм передавання інфекції від людини до людини? Англійською отакий:
"If an infection spreads from person-to-person, creating a chain of cases, we refer to it as ‘propagated transmission’".
UeArtemis

Ще про правопис (майже гумореска)

Микола Миронович. Ще про правопис (майже гумореска) // Діло, №285 від 25.12.1929, С. 4.

Заки зачну писати, мушу читачам вияснити, чому я “пустився” на фейлєтон. Я, — вибачте за слово, — математик і мушу щодня по пять годин говорити в школі по українськи про математику.

Не думайте, що то таке легке діло. Кожний шкільний підручник має інші назви на математичні поняття, а до того україністи кажуть, що у всіх них нечиста мова. Та ще прикріше, коли доведеться самому писати про математику. Я не звав, як писати і довго не писав по українськи.

Аж тут у році 1925 появився “Словник математичної термінольоґії” виданий “Всеукраїнською Академією Наук”. Моя радість була безмежна. Я найшов там всі терміни потрібні до шкільної математики і майже всі потрібні до наукової роботи. Маючи за собою авторитет Академії, я завів нову термінольоґію в школі. Я думав собі, що як десь за десять літ Академія видасть улішпену термінольоґію, а тоді я до неї пристосуюся, а покищо є чого держатися і не треба вже переживати того пониження, що мене завсіди огортало на згадку, що в математиці не знати, як що по нашому називається.

Деяких термінів згаданого Словника — як нпр.: “логаримт” або “сьомий” — я таки не міг увести в шкільній науці, бо коли я раз сказав “логаритм”, то потім мусів пів години успокаювати клясу, а коли я нераз пізніше переходив через шкільний коридор, то ученики гукали за мною: “логаритм” пішов.

Collapse )